• arkhis

18/12 Андрухович + Karbido : АБСЕНТ

18 грудня, Київська консерваторія

АБСЕНТ

Юрій Андрухович (Україна)
Кarbido (Польща)
візуалізація:
АртПоле
vj-група КУБ
Hermetic Garage
MixAllOffTunes
Ela Birylo

«Абсент» — третя частина музично-поетичної трилогії, авторами та виконавцями якої є польський гурт Кarbido і український письменник Юрій Андрухович. Попередніми частинами трилогії є альбоми «Самогон» та «Цинамон». Обидві ці роботи  —  як самі альбоми, так і їхні концертні втілення на сценах України та Польщі  —  стали помітним, широко дискутованим явищем сучасної незалежної культури.
Ідея «Абсенту» — створення синтетичної лірико-музичної програми (голос поета, тексти, музика), підсиленої та доповненої візуалізацією (відео-арт у найрізноманітніших формах та проявах). Програма створюється за мотивами роману Юрія Андруховича «Перверзія».
Творці «Абсенту» уявляють його як оригінальний саунд-трек до фільму, знятого невідомим режисером і ніколи не реалізованим. Усе, чим диспонуємо — фрагменти, залишки, епізоди, уривки, натяки на колишню цілісність, окремі пісні, сюїти, мелодекламатичні моно- і діалоги, інструментальні версії забутих опер та кантат. Багатомовність і багатозначність — як у прямому, так і в переносному значеннях.
Остаточною метою проекту є створення багаторівневого складного і захопливого дійства з музики, слів, інтонацій, світла, відео.

18 грудня
Національна музична академія України ім. Чайковського (Київська консерваторія), вул. Архітектора Городецького, 1/3.
Початок о 19:00
Вартість квитків 70 -250 грн.
Квитки можна придбати в театральних касах або в мережах parter.ua, kvytky.ua, karabas.com та bilet.open.ua, а також в квиткових касах в тц "Глобус","Метроград" та піземних переходах на Майдані Незалежності та пл. Льва Толстого.

Детальніше - www.artpole.org
Pilsner Urquell
  • tatomyr

Animowana "Historia Polski"

Якісь там розмови були, чи добре чи погано Колєсніков зняв ролік ітд. Я вам повім, же то вже значно ліпше за "Віл мей кит!" Садового, але значно гірше за, скажімо, оце:
  • ktatat

Гола і...

Коли Аврора розпускала квітам цвіт.
А від кохання ночі ще не висох піт.
Мабуть метелики, оті, що в животі.
Залишили тебе на самоті.
Лежала просто неба гола і якась сумна.
Я поряд був, а ти була одна.
Хутчіш яскравого одного завернув.
Літати сонний, зовсім той забув.
Натомість плавати й пірнати забажав.
Він лоскотав тебе даремно, лоскотав…
Чому, закоханий, знемогу не помітив я?
Ти ж просто спала гола і моя.